Упродовж п’яти років «Схеми» викривали численні зловживання владою серед найвпливовіших українських політиків – незалежно від їхньої політичної приналежності. Та в центрі уваги завжди лишався президент Петро Порошенко – адже він зосередив на собі ухвалення ключових для держави рішень. А також його найближчі соратники, між якими глава держави розділив найважливіші сфери впливу. Зокрема, йдеться про близького друга та бізнес-партнера президента Ігоря Кононенка. Ставши заступником голови парламентської фракції Порошенка, він отримав під своє кураторство одну з ключових і найбільш прибуткових державних сфер – енергетику. Про тіньовий вплив Кононенка на рішення у цій галузі протягом останніх років говорили багато – але докази були лише опосередковані, адже бракувало прямих підтверджень його власної корупційної вигоди з афер в енергетиці.
Та отримавши унікальні записи розмов, верифікувавши їх за допомогою західної експертизи і співставивши з подіями того періоду, «Схемам» вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити роль у ній найближчого соратника глави держави Ігор Кононенко.
Як тільки Петро Порошенко став президентом у 2014-му, він одразу ж наділив владою тих, з ким його пов’язує багаторічна дружба та співпраця.
Його партнер по бізнесу Борис Ложкін став головою його Адміністрації. Свого багаторічного бізнес-партнера по автомобільній корпорації «Богдан» та іншим активам Олега Гладковського президент призначив першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони. Армійський товариш та бізнес-партнер голови держави Ігор Кононенко був обраний до парламенту за списком партії президента – його призначили першим заступником голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка». Він стає членом профільного парламентського комітету – з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
За майже 5 років президентства Порошенка інтерес Ігоря Кононенка в енергетиці не матеріалізувався в публічне придбання президентським соратником активів. Однак непублічно учасники ринку називають Кононенка куратором президента за паливно-енергетичним комплексом країни.
Головний енергетик країни
Досі журналістам вдавалось знайти лише опосередковані докази впливу Кононенка.
Але торік «Схеми» протягом кількох тижнів чергували біля будівлі, де розташовується його офіс. Тоді вдалося зафіксувати, як впливові гравці паливно-енергетичного ринку з’їжджаються на територію і заходять до будівлі саме в той час, коли там перебуває Ігор Кононенко.
Так, наприклад, до офісу Кононенка приїжджав бізнесмен Павло Фукс.
Починаючи з 2015 року, журналісти неодноразово писали про перехід під контроль Павла Фукса низки газовидобувних компаній, які раніше належали оточенню Януковича. Сам Фукс цю інформацію спростовує – але при цьому, не приховує інтерес у паливно-енергетичній сфері.
Там «Схеми» помітили також і впливового бізнесмена Віталія Кропачева. У період правління Порошенка Кропачев виріс до бізнесмена національного рівня.
У ЗМІ неодноразово стверджували, що тільки за останні роки бізнесмен почав контролювати роботу декількох вугільних шахт і вугільно-збагачувальних фабрик, які раніше входили у сферу впливу родини Януковича.
У той самий період до офісного приміщення навідувався і бізнесмен Анатолій Шкрібляк. Він контролює низку теплоелектроцентралей – зокрема, і Дарницьку ТЕЦ, яка обігріває частину лівобережного Києва.
Тоді візитери заперечили зустріч з Кононенком.
А, отже, вплив президента Порошенка в особі Кононенка на українську енергетику міг так і залишитись на непублічному рівні, який дуже складно довести шляхом журналістського розслідування.
Якби те ж прізвище одного з найближчих президентських соратників не пролунало довкола вже офіційного розслідування правоохоронців – воно стосується одного з найбільш резонансних корупційних скандалів у паливно-енергетичному комплексі за президентства Порошенка.
І якби «Схеми» не отримали записи телефонних розмов головного фігуранта цього розслідування безпосередньо із самим Ігорем Кононенком.
Редакція перевірила їх на автентичність шляхом проведення експертизи у США, співставила з подіями того часу, пересвідчившись у правдивості до найменших деталей, і вперше оприлюднить їх у цьому матеріалі.
Хто такий Дмитро Крючков?
У квітні 2018-го у Німеччині затримали екс-депутата та бізнесмена Дмитра Крючкова за запитом українських правоохоронців.
Детективи НАБУ й антикорупційні прокурори підозрюють його у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Маловідоме прізвище Крючкова фігурує й в інших розслідуваннях правоохоронців. А втрати держави оцінюються у мільярди гривень.
Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».
І пояснює: «Крючков Дмитро Васильович діяв не одноособово, йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував. На даний час ми встановлюємо всіх причетних осіб, у тому числі – які давали ці вказівки».
У 2016 році Крючков був оголошений у розшук.
Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.
Але самого Крючкова не сприймають як самостійну фігуру, пояснює пояснює головред інтернет-видання «Наші гроші» Олексій Шалайський: «Всі розуміють, що Крючков – це представник чиїхось інтересів, – розповідає він. – Є проблема, щоб чітко сказати, чиї інтереси представляє Крючков чи будь-хто інший подібний на нього. Це такий перехідний прапор. Люди, які є «смотрящімі», і люди, які керують фірмами, на які перекидається віз з грішми».
Як Дмитро Крючков зміг побудувати масштабні схеми по всій країні? В чиїх інтересах він працював? І хто його покровителі у владі?
Шалайський пригадує, що після Революції гідності поруч з іменем Крючкова часом зринало ще одне відоме прізвище: «Деколи ми його бачили близько Суркіса – Крючкова. Але тоді Суркіс був дуже наближений до влади. В інтерв’ю кілька людей – у тому числі державних менеджерів – називали його протеже Кононенка».
«Схемам» вдалося отримати записи телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, завдяки яким можна почути відповіді на ці питання. Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями. Експертиза довела високу вірогідність, що голоси співрозмовників є справжніми.
На одному з них найближчий соратник президента Порошенка Ігор Кононенко зі знанням справи цікавиться перебігом розрахунків із державою бізнесмена Дмитра Крючкова.
Кононенко: Ти скажи мені, а коли ти плануєш це саме – по Харкову «згорнутися»?
Крючков: Два тижні. Дедлайн – два тижні.
Кононенко: Ну, погано. Там наступного тижня почнуть «атакувати» за цією заборгованістю.
Крючков: А ні, Ігоре Віталійовичу, ми ж...він був у міністра. Так, ми домовились.
Чому народний депутат, найближчий соратник президента звіряє годинники з бізнесменом Крючковим, якого двома роками пізніше антикорупційні органи звинуватять у нанесенні мільярдних збитків бюджету? Яку роль у схемі грає сам Кононенко та чи знає про це президент?
Ласий шмат української енергетики
В Україні існують 25 обленерго – компаній, які постачають українцям електроенергію.
Щорічно кожне обленерго збирає зі споживачів мільярди гривень – тож це ласий шматок для багатьох бізнесменів. І ці структури майже повністю перейшли у приватні руки.
Але контрольні пакети шести обленерго досі належать державі. А, отже, ухвалення рішень стосовно діяльності цих компаній залежить від влади. Той, хто прийшов до влади – отримує спокусу заробляти на цьому.
Аналіз відкритих кримінальних проваджень щодо виведення грошей з обленерго у приватні кишені за покровительством верхівки влади та телефонні розмови безпосередньо причетних до цього людей привели журналістів у Харків, Черкаси та Запоріжжя.
«ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»
«Запоріжжяобленерго» - великий постачальник електроенергії споживачам всієї Запорізької області. Контрольний пакет акцій «Запоріжжяобленерго» належить державі в особі Фонду держмайна, але тоді – у 2015 році реальний контроль над підприємством здійснювали міноритарні акціонери: брати Григорій та Ігор Суркіси, власники київського футбольного клубу «Динамо». Саме на цих бізнесменів працював Дмитро Крючков у той період.
Журналіст видання «Економічна правда» Дмитро Рясний пояснює зв’язок братів Суркісів з «Енергомережею» на більш промовистому прикладі – футболі: «Розподіл ролей – це як гра в футбол. Є нападники, є захисники, є власники клубу. Брати Суркіси в даному разі, як вони володіють клубом «Динамо Київ» – так само вони володіли клубом неофіційних заробітків на «Енергомережі».
Але у цій схемі, як тепер виявляється, була ще одна ланка. Нижче – один зі фрагментів розмови, який опинився в розпорядженні «Схем».
Крючков: Ігоре Віталійовичу, буквально два слова скажу.
Кононенко: Так.
Крючков: Дивіться, там по «Зе» – по «Зе» питання на вівторок.
Кононенко: Ага…
«Зе» – тут означає «Запоріжжяобленерго». А Ігор Віталійович – це близький соратник Петра Порошенка Ігор Кононенко.
Під час розмови, датованої 19 квітня 2015 року, Дмитро Крючков звітує Кононенку, що вже винайдена схема, як зірвати збори акціонерів «Запоріжжяобленерго», призначені на 21 квітня – щоб на засіданні не змінили його керівника.
Крючков: Ми вже все вигадали і як. Уже знайшли і реєстр, і реєстратор. Коротше кажучи, там у вівторок нічого не відбудеться. За будь-якої погоди нічого не відбудеться.
Кононенко: Так-так.
І справді – вже за два дні у теленовинах виходить сюжет про те, як невідомі намагалися зірвати ці збори.
«Сьогодні кількадесят бійців приїхали до Запоріжжя, де мало відбутися збори місцевого обленерго. До того в міліцію надійшов дзвінок з інформацією про замінування приміщення, де мали проводити зібрання. В підсумку збори таки відбулися за участі лише одного акціонера та за відсутністю реєстру. Керівники Запоріжжяобленерго збираються оскаржувати їх в суді», – йшлося тоді в репортажі «1+1».
«Схеми» проаналізували порядок денний тих зборів підприємства і виявили, що в той день справді планувалося припинити повноваження керівника «Запоріжжяобленерго» Ігоря Корніленкова. Саме цьому намагався запобігти Крючков, брати Суркіси та, як виявилось, і сам Ігор Кононенко. Адже Корніленков був їхнім ставленником.
Але вони мали політично-бізнесових супротивників. Бізнесмен Костянтин Григоришин та на той момент депутат від «Народного Фронту» Микола Мартиненко прагнули встановити свого гендиректора на чолі енергокомпанії. На той час вони мали вагомий козир – Фонд держмайна очолював тоді Дмитро Парфененко, призначений урядом Яценюка. А саме Фонд, як триматель більшості акцій, міг змістити старого та призначити нового гендиректора обленерго.
Саме тому, схоже, Крючков у ті дні відкрито скаржився Кононенку на відсутність контролю над Фондом держмайна.
Крючков: Так і Діма, Діма ДН. Ну, Діма котрий…
Кононенко: Ага.
Крючков: Зрозуміли, так? Ось він від п’ятниці не виходить на зв’язок, і…
Кононенко: Ну, зрозуміло.
«Дима, ДН» тут – це російською Дмитрий Николаевич Парфененко, на той час в.о. заступника голови Фонду держмайна. А «ГМ» – це Григорій Михайлович Суркіс.
Після сумнівних з точки зору легітимності зборів акціонерів, «Запоріжжяобленерго» отримало двох керівників із правом підпису. Один із них був креатурою братів Суркісів, інший – людиною Григоришина.
Наприкінці того ж дня Григорій Суркіс розчаровано телефонував Крючкову, на якого було покладено обов’язок – не допустити такого двовладдя.
Крючков: Так, Григорію Михайловичу.
Гр. Суркіс: Ну що, ти живий чи ні?
Крючков: Живий.
Гр. Суркіс: Де ти знаходишся?
Крючков: Вдома, сиджу перед комп'ютером.
Гр. Суркіс: Перед комп'ютером. Ти знаєш, що відбувається у нас в Запоріжжі?
Крючков: Детально знаю, так.
Гр. Суркіс: Детально знаєш? Ну і що? Як ти це оцінюєш усе? Може треба було не горілку пити, а все-таки, так би мовити, працювати головою?
Крючков: Ну, я одразу написав повідомлення, що у них. Я знав, що вони їдуть, що в них уже підготовлений протокол.
Співрозмовники обговорюють, як попри все не втратити контроль над обленерго. Контакт із соратником президента – Кононенком – немов тривожна кнопка у часи скрути.
Гр. Суркіс: Ну так нам треба швиденько судове рішення по цьому питанню!
Крючков: Судове рішення і контакт з губернатором. Щоб від губернатора була команда на начальника реєстраційної служби не приймати документи. Або прийняти їх – і відмовити.
Гр. Суркіс: Ще раз. Губернатор щоб дав команду начальнику реєстраційної служби?
Крючков: Так, реєстраційна служба – це там, де вносять зміни.
Гр. Суркіс: Пиши швидко Ігорю Віталійовичу, пиши швидко, що треба зробити. А я з ним переговорю. Мерщій.
Навіщо Крючкову, Суркісам і Кононенку потрібно було будь-що залишити свого ставленика – Корніленкова на посаді директора «Запоріжжяобленерго»?
Бо без нього, певно, не вдалось би реалізувати корупційну схему, розслідувану НАБУ та вже визнану незаконною в українських судах. Схему, яка принесла щонайменше півмільярда гривень збитків напівдержавному «Запоріжжяобленерго» – а значить, вигоди її винахідникам.
Ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплав». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.
Схоже, Суркіси цінували Крючкова як спритного реалізатора їхніх схем в енергетиці. У розмові Дмитро хвалиться, як вибивав з олігархів гроші по цих контрактах – на рахунки своєї фірми замість рахунків напівдержавного обленерго.
І. Суркіс: Алло, Дімо, ти дзвонив мені?
Крючков: Так, Ігоре Михайловичу, я просто не міг до Григорія Михайловича додзвонитися. Але ж я там все зробив. Ви знаєте, так?
І. Суркіс: Що саме, Дімулько, скажи мені, будь ласка?
Крючков: Ну, «Зе» 143 – раз.
І. Суркіс: Ну.
Крючков: Друге – від бородатого товариша ще 22.
І. Суркіс: Да ладно. Отримав?
Крючков: … Ой, я не знаю. Я чемпіон світу, мені здається, за останній тиждень.
І. Суркіс: А скільки ще маєш отримати?
Крючков: Ну, ще завтра – ще 20.
І. Суркіс: Ну.
Крючков: Ось. І за тиждень – ще 20.
І. Суркіс: Молодець, Дімуля.
Офіційне слідство встановило, що частина одержаних від цих підприємств грошей переводилася у готівку – очевидно, аби розподілитись між різними учасниками корупційної схеми. І судячи з отриманих «Схемами» розмов, Крючков регулярно дає вказівки відвозити різні суми грошей в офіс братам Суркісам.
Чи мав фінансову вигоду зі схем Суркісів-Крючкова – депутат Ігор Кононенко, якому останній, виявляється, регулярно звітував?
Про отримання Кононенком грошей свідчить, зокрема, ця розмова між Крючковим та Суркісом. У ній соратника президента називають по-батькові – «Віталійовичем».
Крючков: Дивіться, завтра я десь до 12, у мене вже буде чотири нуль нуль, які я ось це накопичував. І о 14-й годині в мене буде зустріч по бюджету минулого місяця з товаришем. Ось. Тому – може я зраночку візьму-завезу це все до Оксани в приймальню?
Гр. Суркіс: Я не зовсім розумію. З ким у тебе буде зустріч по бюджету?
Крючков: З Віталійовичем. З Віталійовичем.
Гр. Суркіс: Ага.
Крючков: Він же просив щодо минулого місяця дати звіти…
Гр. Суркіс: Ну
Крючков: За цими звітами – як би, я там напишу і те, що вже ми дали Ігорю і те, що…
Гр. Суркіс: Йому належить?
Крючков: І те, що йому належить?
Гр. Суркіс: А скільки йому належить?
Крючков: Йому – десь 430. 430 там «із хвостиком».
Гр. Суркіс: Ну, добре, віддавай.
Високопосадову корупцію на «Запоріжжяобленерго» з 2015 року розслідують детективи НАБУ. Підозрюваних наразі у справі двоє – сам Дмитро Крючков і тепер вже колишній керівник «Запоріжжяобленерго» Ігор Корніленков. Останній, за даними детективів, переховується від українського правосуддя у Росії.
Та брати Суркіси з Ігорем Кононенком поклали око не тільки на «Запоріжжяобленерго», але й на інші енергетичні компанії з контрольною державною часткою.
У розмові між Григорієм Суркісом і Крючковим, що відбулася після скандальних зборів акціонерів «Запоріжжяобленерго», на яких намагались змінити лояльне до бізнесменів керівництво, вони згадують про «Черкасиобленерго» – побоюючись повторення запорізької історії.
Гр. Суркіс: Далі вони зроблять тобі в п’ятницю те ж у Черкасах?
Крючков: Ну, в Черкасах інша ситуація.
Гр. Суркіс: Яка? У Черкасах ми убезпечені?
Крючков: У Черкасах набагато краща ситуація. Там у нас усе гарантовано.
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»
«Черкасиобленерго» забезпечує електроенергією споживачів Черкаської області. Свій інтерес тут мали не тільки люди з оточення президента. Команда на той момент прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, схоже, теж планувала встановити свій контроль над підприємством. Та Крючкову все ж вдалось зберегти це право за собою – завдяки своїм впливовим зв’язкам із Банковою.
Контрольний пакет акцій «Черкасиобленерго», як і у випадку із Запоріжжям, належить державі в особі Фонду держмайна. У 2015-му безпосередньо управляла підприємством лояльна братам Суркісам людина – Світлана Кузьмінська, на той час ще й співмешканка Дмитра Крючкова.
На одному із записів чутно, що вона замість Крючкова піднімає слухавку його телефону – і дає водію Крючкова Андрію вказівку завезти 600 тисяч доларів у приймальню Суркісів.
Андрій: Так, Дмитре Васильовичу.
Світлана: Ні. Це Світлана.
Андрій: Так, Світлано.
Світлана: Андрію, ти, так?
Андрій: Так, я. Так.
Світлана: Андрію, слухайте, потрібно поїхати в «Саваж», забрати гроші і 600 завезти до приймальні Ігоря Михайловича.
Андрій: Ігоря Михайловича, так?
Світлана: Ігоря-Ігоря, так. Ось. І решту – в офіс.
Андрій: Ага. Те, що дадуть 600 привезти Ігорю Михайловичу, а решту – завезти в офіс і віддати Наташі?
Світлана: Так-так-так.
Андрій: Добре. Я зрозумів.
У Черкасах детективи НАБУ також виявили схему з виведення грошей – ідентичну до тієї, яка була ними розкрита у Запоріжжі. Керівниця «Черкасобленерго» Кузьмінська, «Енергомережа» Крючкова та підприємство олігарха Фірташа «Азот», за версією слідства, домовились, що за поставлену електроенергію «Азот» розрахується з Крючковим. А той вже усвою чергу – згодом віддасть гроші обленерго. Так «Енергомережа» отримала майже 300 мільйонів гривень. Але гроші обленерго не віддала.
Третій регіон – це Харків. Ще одна область, у якій Дмитро Крючков із братами Суркісами мали чималі апетити в енергетиці. І завдяки зв’язкам на найвищому державному рівні втілювали свої плани.
«ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»
«Харківобленерго» – місцевий постачальник електроенергії. Він регулярно входить до переліку найбільших українських підприємств, а його чистий дохід у 2015 році склав майже 5 мільярдів гривень.
Станом на 2015-й основними власниками «Харківобленерго» були Фонд державного майна та кіпрська фірма, що входить до бізнес-групи Костянтина Григоришина.
І таке прибуткове підприємство не могло не зацікавити Дмитра Крючкова та його партнерів.
Для контролю за обленерго Крючков і його соратники прагнули поставити на підприємство лояльний до себе менеджмент – так само, як в Запоріжжі та Черкасах. Навесні того ж таки 2015 року їм це вдається – схоже, використовуючи адмінресурс.
Крючков: Ігоре Батьковичу, вітання.
Котвіцький: Привіт-привіт. Дивись, я саме сиджу зараз із губернатором. Ти мені скажи – як би, чи є розуміння, щодо пакету документів є розуміння? Ти мені скажи.
Крючков: Сто відсотків буде документ завтра.
Дмитро Крючков телефонує людині, голос якої схожий на Ігоря Котвіцького – впливового народного депутата від «Народного фронту» й близького соратника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який на той момент грав в одній команді з Порошенком.
Котвіцький: Питання – хто буде контактувати з губернатором?
Крючков: Я особисто.
Котвіцький: Ти будеш контактувати?
Крючков: Я особисто.
Котвіцький: Я зараз дам твій телефон тоді, добре? Твій телефон дам. І тобі зараз спитаю в губернатора дозвіл, щоб він телефон дав свій – і скину тобі його телефон.
Та телефоном Дмитро Крючков не просто контактує з впливовими людьми з оточення президента і заручається підтримкою очільника Харківщині. Він запевняє: ситуація щодо «Харківобленерго» під контролем на рівні президента Порошенка.
Крючков: І ще важлива інформація.
Котвіцький: Так.
Крючков: У п’ятницю вночі були у «П».У «П».
Котвіцький: Так-так.
Крючков: Дав добро. Особисто.
Котвіцький: Ну чудово. Це як би тільки полегшить нам ситуацію і розуміння.
Крючков: Все, і контактна особа буде Ігор Кононенко.
Котвіцький: А все. Все я зрозумів.
Крючков: Губернатор знає.
Котвіцький: Все, він знає – це добре. Він знає його добре. Чудово. Тобто, Діма, ми зараз тоді в одному руслі говоримо. Тоді розуміння буде.
Згаданий у розмові очільник Харківщини – Ігор Райнін – це також наближена до Порошенка особа. Уже після свого господарювання на Харківщині він очолить його президентську адміністрацію.
Аналіз харківських подій весни 2015 року, який провели «Схеми», виявив – справи, які обговорювали в телефонній розмові Крючков і Котвіцький, схоже, стосувалися зміни керівництва «Харківобленерго» на підконтрольне. Адже через день після тієї розмови наглядова рада енергокомпанії призначає нового виконуючого обов’язки керівника – Володимира Яворського.
Та невдовзі після призначення Яворського мали відбутися збори акціонерів «Харківобленерго». Там представники Фонду держмайна планували змінити наглядову раду – оскільки на той момент держава не контролювала у ній більшість.
Телефонні розмови, які проаналізували «Схеми», доводять: разом із партнерами Крючков намагався зробити все, щоб не втратити контроль над обленерго. І запланував зірвати збори.
У розпорядженні «Схем» з'явився запис розмови від 19 травня 2015-го, коли Крючков дзвонить помічнику Кононенка Василю Лісовому і просить терміново сконтактувати із соратником Порошенка щодо ситуації зі зборами акціонерів у Харкові. Виходить, бізнесмен просто телефоном, заручившись підтримкою наближеної до президента людини, намагається вирішити проблемне бізнес-питання.
Крючков: Алло, Дем’яновичу?
Лісовий: Так.
Крючков: Дивіться, коротке питання. А можете набрати шефа? А суть у чому – він мені давав же цього губернатора. Але давав мені ще й «ІА». Зрозуміли, так, який «ІА»?
Лісовий: Угу.
Крючков: Ось, дивіться, збори в будівлі держпрому – це обласна будівля.
Лісовий: Угу.
Крючков: Ось. Ми спеціально не заключили договір оренди з ними.
Лісовий: Угу.
Крючков: Узгодьте з шефом, щоб я зараз... Я в Харкові. Щоб я зараз… Що я зараз наберу губернатора і щоб він просто дав команду директору до будівлі нікого не пускати – бо немає договору оренди.
Лісовий: Угу-угу. Зараз я спробую. Дімо, я поки ось його виловлюю – і ніхріна не можу виловити.
Крючков: Дем’яновичу, у нас півгодини часу.
Лісовий: Я знаю. Він мені не відповідає. Я знаю. Кинь йому смс-ку. Я зараз спробую зі свого боку, а ти кинь смс-ку.
Крючков: Давайте.
Уже за годину Крючков зідзвонюється з очільником «Харківобленерго» Володимиром Яворським, коли той саме заходить до приймальні радника голови Харківської облдержадміністрації Сергія Стороженка.
Крючков: Алло.
Яворський: Так-так. Ось підійшов до приймальні зараз до нього.
Крючков: Так-так, не клади слухавку просто.
Яворський: Все, я зрозумів, добре. Дякую… Вітаю, моє прізвище Яворський. Дякую…
Крючков просить Стороженка зробити так, аби нікого не пускали на місце проведення зборів – тобто, застосувати адмінресурс.
Крючков: Алло, Сергію Михайловичу?
Стороженко: Так точно.
Крючков: Вітаю, це Дмитро Крючков. Там, раптом що, Ігор може підтвердити мої повноваження.
Стороженко: Так.
Крючков: Сергію Михайловичу, дивіться, у нас яке питання. У нас там було заплановано збори акціонерів в будівлі Держпрому. Ось. «Харківобленерго» договір ніякий не укладало на оренду актового залу... Я просто дзвонив Райніну, так. Другий під’їзд. Прохання яке – там є директор цього держпрому Чехунов.
Стороженко: Що треба – скажи мені?
Крючков: Так, щоб туди нічого не пускали, тому що немає договору оренди. І договір ні з ким не укладали.
Стороженко: Ще раз – обленерго уклало договір?
Крючков: Не уклало. Навпаки. Не уклало.
Стороженко: Не уклали, так? А хочете там провести збори?
Крючков: Навпаки. Ми не хочемо. Навпаки, ми не хочемо, щоб воно відбулося. Щоб ніхто туди просто не заходив – через те, що немає договору.
Стороженко: Якого числа?
Крючков: Сьогодні. Сьогодні о 12 годині.
Стороженко: 12. Ну пізнувато взагалі дзвоните. Зараз спробуємо.
Крючков: Дякую велике. Дякую.
У той же день, але трохи згодом, Крючков уже звітує Суркісу – мовляв, все йде за планом.
Крючков: Так, Ігоре Михайловичу, вітаю.
І. Суркіс: НУ що там чутно?
Крючков: Все нормально, все по плану.
І. Суркіс: Наприклад?
Крючков: Не по телефону. Все добре.
І. Суркіс: Давай бувай.
Крючков: Так, все добре.
Випуски теленовин за 19 квітня підтверджують – збори було зірвано. Наглядова рада не змінилась, а креатура Крючкова залишилась у керма «Харківобленерго» – схоже, щоб у подальшому сприяти цьому бізнесмену в організації схем по виведенню сотень мільйонів із облененерго.
За збігом обставин, у той же день, коли збори акціонерів було зірвано, Верховна Рада проголосувала за нового голову Фонду державного майна. Замість Дмитра Парфененка ним став Ігор Білоус – за квотою «Блоку Петра Порошенка», для партнерів Крючкова – це зручніший високопосадовець, з яким легше знаходити точки дотику.
Роль, яку відіграв Фонд держмайна у цій схемі, пояснює журналіст «Економічної правди» Дмитро Рясний: «Найбільш основна інституція, яка мала просто нічого не робити й заплющити очі – це був Фонд держмайна, управляючий обленерго. Він взяв на диво довгу й стабільну паузу щодо усіх цих договорів. Хоча, наскільки я розумію, там щоквартально здійснюється контроль, там доволі швидко можна було все це вирахувати й зупинити».
Пізніше Крючков прозвітує перед Григорієм Суркісом про зустріч з Білоусом – уже новопризначеним керівником Фонду.
Крючков: Так, Григоріє Михайловичу, я просто з другого номера телефоную.
Гр. Суркіс: Так. Ну?...
Крючков: Ну, по черзі. Сьогодні о 8-й зустрічався з Ігорем з фонду.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Така дуже цікава розмова, дуже довга була. Ось. Він розповідав, що вони були. Він був на зустрічі, де був Борис, був лідер і був товариш, з яким я зустрічався.
Телефонні розмови Крючкова щодо «Харківобленерго» продовжилися й у червні. Соратник президента Ігор Кононенко тримає з ним прямий зв’язок, дає настанови щодо фінансових операцій і просить відзвітуватись перед Дмитром Вовком – їхнім з Порошенком ставлеником у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, колишнім менеджером корпорації «Рошен».
Крючков: Так. Алло-алло.
Кононенко: Так, Дімо, добрий день.
Крючков: Вітаю.
Кононенко: Ти мені скажи, а коли ти плануєш це саме – по Харкову «згорнутися»?
Крючков: Два тижні. Дедлайн – два тижні.
…
Кононенко: Ну, заїдь в НКРЕ до Вовка, покажи всі ці документи.
Крючков: Завтра зранку заїду.
Кононенко: Так. Давай-давай.
«Схеми» знайшли приклади того, для чого Дмитру Крючкову з партнерами був потрібен контроль за «Харківобленерго» – вочевидь, щоб заробляти на розроблених ними схемах за участі цієї енергокомпанії. Одна з таких – коли це держпідприємство надавало десятки мільйонів фіндопомоги компаніям, пов’язаним через менеджмент із самим Крючковим. І сподівалось повернути. Та ці гроші до «Харківобленерго» так і не надійшли.
Одну з таких схем взялась розслідувати нацполіція – і оголосила підозру тодішньому керівнику «Харківобленерго» Володимиру Яворському, чиє ім’я часто з'являється в телефонних розмовах саме по Харкову.
Влітку 2018-го Яворський навіть отримав вирок – він відбувся одним мільйоном гривень застави та 119 тисячами гривень штрафу. Понад сто мільйонів виведених з підприємства коштів відшкодовані не були.
Самому Дмитру Крючкову вдалося втекти з України – спершу він виїхав у Росію, а потім, перебуваючи у розшуку, опинився у Німеччині, де був затриманий місцевою поліцією. Це означало старт процедури екстрадиції в Україну і в урядових кварталах заворушились – адже Крючков міг заговорити на допитах.
Олексій Шалайський припускає, що його повернення було невигідне багатьом людям: «Занадто з багатьма людьми він працював, занадто багато людей не зацікавлені в тому, щоб він забагато говорив».
У квітні 2018 року «Схемам» вдалося зафіксувати, як за кілька днів після арешту Крючкова у Німеччині, кортеж, яким користуються брати Суркіси, відвідував Адміністрацію президента.
Тоді одночасно із Суркісами до АП заїжджав і депутат від «Блоку Петра Порошенка», якого називають куратором судової системи та органів прокуратури Олександр Грановський.
Того ж місяця «Схеми» зафіксували і другий візит Суркісів до адміністрації Порошенка. І знову біля бокового заїзду до АП поряд з автівками охорони братів-бізнесменів чекало авто супроводу депутата Грановського.
Вихідного дня, схоже, президент приїжджав до Адміністрації президента саме для зустрічі із Суркісами. Адже одразу після заїзду Порошенка адміністрацію відвідала автівка, якою користуються брати Суркіси – і вже за півгодини після від’їзду Суркісів президент теж залишив адміністрацію.
Суркіси спростовували свою причетність до діяльності Крючкова – хоча як засвідчують телефонні розмови, він вів свою діяльність саме під їхнім керівництвом.
Роль братів Суркісів у схемі офіційно вивчають і в НАБУ – їх декілька разів викликали на допит, але поки в статусі свідків.
Окрім встановлення причетних до злочину, детективи намагаються повернути частину втрачених грошей на рахунки напівдержавних обленерго – для цього через суди доводять незаконність тристоронніх контрактів за посередництва приватної фірми бізнесмена-втікача Крючкова.
Детектив Бюро Роман Войтюк ділиться успіхами: «Всі позовні заяви задоволені. І на даний час забезпечено відшкодування понад 150 млн грн».
Утім, щодо самого Ігоря Кононенка – за словами детектива, НАБУ досі не вдавалось віднайти документальні докази особистої вигоди соратника президента, але його роль у рамках цього провадження також вивчається.
«На даний час у кримінальному провадженні не здобуто документальних відомостей, які би підтверджували причетність Кононенка Ігоря Віталійовича до вчинення даних корупційних кримінальних правопорушень. Проте ця інформація для нас цікава і ми її перевіряємо», – додав Роман Войтюк.
Покинутий у Німеччині
Для того, щоб знайти самого Дмитра Крючкова, «Схеми» вирушили до Німеччини.
Після затримання його місцевими правоохоронцями у 2018 році, він пробув у в’язниці всього місяць. Відтак, німецький суд випустив Крючкова під заставу у 100 тисяч євро, взявши зобов’язання, що він не залишатиме Німеччину, поки вирішується питання його екстрадиції в Україну.
Від минулого літа Дмитро Крючков зареєстрований у німецькому Мюнхені – за адресою Törringstr. 10 у доволі заможному районі. Але там його не виявилось.
Натомість, вже коли журналісти приїхали до Мюнхена, їхні джерела у правоохоронних органах повідомили – Дмитро Крючков віднедавна знову під вартою. Він відмовився від спроби отримати політичний притулок і добровільно погодився на так званий екстрадиційний арешт: хоче щоб його скоріше повернули в Україну.
На свої екстрадицію Крючков чекає у в’язниці Штадельхайм – одній з найбільших у Німеччині. Номер його телефону неактивний, адже ув’язнених обмежують в користуванні мобільним зв’язком. Для того, щоб відвідати його у в’язниці, потрібно отримати дозвіл на спілкування у Генеральній прокуратурі Мюнхена – і далі призначити дату зустрічі в тюрмі.
Натомітсь «Схемам» вдалося відшукали номер Світлани Кузьмінської – колишньої очільниці «Черкасиобленерго», яка мала близькі стосунки з Крючковим.
Вона вважає, що Крючков фактично добровільно закрив себе у тюрмі: «Він був потрібен Україні, а тепер Україна його не забирає, – розповідає вона. – Тобто, він перебуває зараз поки під вартою, до середи адвокати чекають, так сказали: потім будемо подавати клопотання про те, щоб його випускали, оскільки він сам себе добровільно, виходить, закрив у тюрмі».
Проте свою можливу участь у схемах Крючкова та Суркісів Світлана Кузьмінська заперечує.
– Вам особисто не відомо про вплив і участь президента Порошенка та Ігоря Кононенка у діяльності Дмитра Крючкова?
– Мені особисто – ні. Я ж не того рівня людина, ви ж самі розумієте.
– А стосовно братів-бізнесменів Суркісів, Ігоря та Григорія, чи відомо Вам про їхню участь у бізнесовій діяльності Дмитра Крючкова?
– Я знаю тільки особисто Дмитра Крючкова. Все інше – я цим не можу володіти.
Більше того, Кузьмінська вважає, що їхні з Крючковим життя можуть бути під загрозою.
«Є певна інформація про те, що треба остерігатися за життя як моє, так і Дмитра», – зазначила вона.
«Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко-Кононенко. Домовленості були з ними, як щодо «Енергомережі», так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеська, Миколаївська та інші ТЕЦ і компанії.
Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей.
(...) Не розглядайте Кононенка як самостійну «бізнес-одиницю». Він ухвалює тільки локальні рішення, але до принципових домовленостей він не допущений.
(...) Зустрічі були регулярні. Офіс «БПП», «5 елемент», парламент та на нейтральній території, якщо були термінові питання.
(...) Основним реципієнтом (отримувачем) доходів, безумовно, є Порошенко».
Письмово Крючков згадав усіх фігурантів телефонних розмов, підтверджуючи корупційну зацікавленість найближчого оточення Порошенка. Водночас він утримався від різких коментарів щодо братів Суркісів: від яких, за його словами, отримував допомогу зі зв’язками, порадами та кадрами. На запитання про те, чи впливав Крючков на діяльність обленерго і чи використовував зв‘язки з посадовими особами або іншими публічними діячами для вирішення питань, пов'язаних з діяльністю компанії «Енергомережа», коротко відповів: «У розвинутих країнах такі відносини мають офіційну назву – лобізм».
Розмови, що опинилися в розпорядженні редакції, свідчать про те, що з бюджетів, якими оперував Крючков, бралися гроші і для інших представників президентської вертикалі.
Наприклад, у діалозі від квітня 2015 року йдеться про передачу півтора мільйона гривень «харківському товаришу, який перший в області» – маючи на увазі, напевно, тодішнього голову Харківської облдержадміністрації Ігоря Райніна, нинішнього голову АП. Передачу на прохання Бориса Євгеновича – очевидно йдеться про Ложкіна, який на той час керував Адміністрацією президента Порошенка.
Крючков: Там ось таке невелике питання. Я просто думаю, що ви його і так узгодите. Там харківський товариш, так – перший котрий в області. Ось.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Він просив про допомогу. Ось. Я зідзвонився з Ігорем. Ігор сказав, що нехай буде наша сторона. Він так сильно наполягав. Я кажу: послухай, я ж все одно це у звітах пишу – звідки. І він мені каже: це прохання Бориса Євгеновича.
Гр. Суркіс: Так, а що там треба?
Крючков: Ні, ну я йому вже віддав 1 кома 5. І це наших-наших. 67 цих.
Гр. Суркіс: Так.
Крючков: Ось. Я просто вам дзвонив. У вас не було зв’язку.
Гр. Суркіс: Ну, добре. Добре, віддав. Включиш у загальні видатки.
Реакції фігурантів
Відтак, «Схеми» звернулися за коментарем до ключових фігурантів, згаданих у матеріалі.
Спершу вирішили зв’язатись із екс-керівниками обленерго – щоправда, з колишнім посадовцем «Запоріжжяобленерго» Ігорем Корніленковим поговорити не вдалось, адже він переховується в Росії. А у фірмі, яка там же на ньому зареєстрована, так ніхто і не відповів.
Утім, небагатослівним виявився і екс-керівник «Харківобленерго» Володимир Яворський – почувши запитання, чи отримував він раніше вказівки від Дмитра Крючкова: «Жодних коментарів. Мені дуже незручно розмовляти. І на цю тему я не буду розмовляти».
А от радник голови Харківської облдержадміністрації Сергій Стороженко заявив, що не може навіть пригадати обличчя Крючкова, а відтак і його прохання не пускати нікого на збори акціонерів «Харківобленерго»: «Цього не було. Я ніяких розмов з цього приводу не проводив, – заявив він. – Якщо б мені зараз показали, хто це, Дмитро Крючков, я би навряд чи зміг його впізнати. Ніяких взагалі відносин у нас немає, не було і не буде, наскільки я розумію».
Екс-керівник Фонду держмайна Дмитро Парфененко, якого згадували у розмові Крючков та Григорій Суркіс, заявив, що нічого спільного з учасниками схеми виведення коштів з напівдержавних компаній не має.
Ставленику Порошенка у нацкомісії з питань державного регулювання енергетики Дмитру Вовку, відзвітуватись перед яким давав вказівку Кононенко Крючкову, також було складно пригадати події 2015-го: «Перепрошую, але коментувати не можу. Це було давно, не пам’ятаю. Мені зараз незручно розмовляти».
Так само каже, що не пригадує, хто такий Крючков і впливовий народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький, чий голос є на одній з телефонних розмов:
«Я не знаю, хто такий Крючков», – коротко відказав він журналістам.
Разом із тим, «Схеми» відправили запити також загаданим у телефонних розмовах колишньому очільнику Харківщини, а нині голові адміністрації Порошенка Ігорю Райніну та Борису Ложкіну, який навпаки в 2015-му був керівником адміністрації.
Щодо сприяння у встановленні контролю над обленерго завдяки своїй наближеності до Порошенка Ложкін все спростував, коротко окреслив свій зв’язок із Суркісами та відхрестився від Крючкова:
«Борис Ложкін знайомий з братами Суркісами близько 25 років. Протягом кількох років вони мали спільний бізнес (газета «Команда»). З 2014 року жодних ділових стосунків між Ложкіним і братами Суркісами немає. Втім, і Григорій, і Ігор Суркіси вже 20 років входять до Наглядової ради Єврейської Конфедерації України, очолюваної Борисом Ложкіним, – йдеться у відповіді його прес-служби. – Жодних зв’язків із паном Крючковим Борис Ложкін не мав і не має».
Ігор та Григорій Суркіси також отримали запитання журналістів щодо своєї ролі у схемах Крючкова в енергетиці – але так і не відповіли на них до ефіру.
А коментар самого Ігоря Кононенка журналісти намагалися отримати телефоном, їздили до нього в офіс і направляли йому вичерпний перелік запитань. У своєму листі Кононенко пообіцяв дати інтерв’ю після ефіру.
«Схеми» також вирішили запитати безпосередньо в президента, чи відомо йому про те, що його соратник Ігор Кононенко, вочевидь, сприяв братам Суркісам та бізнесмену Крючкову у виведенні сотень мільйонів з напівдержавних обленерго.
І вирушили у Вінницьку область, де Петро Порошенко ще зранку працював як президент, а вже після обіду перетворився на кандидата – на мітингах. Утім, наблизитися до нього, щоб поставити запитання, журналістам так і не дали.
На головній площі міста Хмільник встановили залізні рамки, людей туди пускали лише за списками, а акредитацію для преси не проводили.
«Ні-ні, сказали пресу не пускати, – відповідали охоронці, навіть не пояснюючи причин відмови. – Якщо в списках немає, то немає …. Ви можете поскаржитись в Управління державної охорони».
При чому, просто на очах журналістів «Схем» інші люди – зі списків – безперешкодно потрапили на територію мітингу.
Відтак журналісти спробували буквально докричатися до президента, але відповіді не отримали.
Згодом, схожа ситуація трапилася і у Вінниці, куди «Схеми» вирушили слідом за Порошенком. Відтак, журналісти спробували буквально докричатися до президента.
На письмовий запит програми у Порошенка до ефіру також не відповіли.
Телефонні розмови, які опинились у розпорядженні редакції, не лише підтверджують складні оборудки в енергетичній сфері на сотні мільйонів гривень. Вони проливають світло на роль у них Ігоря Кононенка – найближчого соратника президента, його армійського друга та бізнес-партнера.
Виходить, що метою братів Суркісів та їхнього менеджера Дмитра Крючкова було встановлення контролю над діяльністю напівдержавних енергопостачальних компаній: «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго». І в цьому вони заручились підтримкою народного депутата Ігоря Кононенка. Судячи із проаналізованих діалогів, саме за його протекції та кураторства їм вдалось організувати декілька схем з виведення коштів із цих підприємств у збиток державі.
Сотень мільйонів гривень, які, схоже, осіли в кишенях кількох людей.
Результати експертизи
Аби отримати незалежну оцінку телефонних розмов, програма «Схеми» передала зразки до експертів Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки).
Центр досліджує збір, аналіз, інтерпретації аудіо-візуального контенту, отриманого під час розслідувань та судових процесів, співпрацює із урядом США.
«Схеми» надіслали експертам – директору Національного центру медіа-експертиз доцент Університету Колорадо Каталін Грігорас і досліднику, заступнику директора центру Джеф Сміт – здобуті нами аудіофайли разом зі зразками голосів із публічних виступів людей, яких нам вдалося розпізнати, та попросили проаналізувати – чи співпадають вони?
Експерт досліджував голоси п’ятьох людей, не знаючи, хто вони. Це – Дмитро Крючков, Ігор Кононенко, Ігор Котвицький, Ігор та Григорій Суркіси.
Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.
Це журналістське розслідування не є офіційним слідством. Але редакція зробила все можливе для перевірки цієї суспільно-важливої інформації перед публікацією.
